- учинок
- —————————————————————————————учи́нокіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
учинок — вчинок (те, що вчинене, здійснене ким н.), дія, акт, крок (перев. з означ.), діяння мн., акція; подвиг (героїчний, самовідданий учинок, здійснюваний у важких небезпечних умовах) … Словник синонімів української мови
учинок — (вчи/нок), нку, ч. Окрема дія кого небудь; те, що здійснене, учинене кимсь … Український тлумачний словник
учинок — [ўчи/нок] = вчинок нку, м. (на) нку, мн. нкие, нк іў … Орфоепічний словник української мови
благодіяння — я, с., заст. Безкорислива допомога, підтримка; добре діло, добрий учинок … Український тлумачний словник
влітати — (уліта/ти), а/ю, а/єш, недок., влеті/ти (улеті/ти), влечу/, влети/ш, док. 1) Летячи, проникати, потрапляти всередину чого небудь. 2) перен., розм. Швидко входити, вбігати, в їжджати куди небудь. 3) безос., кому, перен., розм. Діставатися комусь… … Український тлумачний словник
дурість — рості, ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів … Український тлумачний словник
дурниця — і, ж., розм. 1) Щось несуттєве, маловажне, незначне; дрібниця. || Предмет, що не заслуговує на увагу, не вартий нічого. || у знач. присудк. сл. Не варте уваги. 2) Нерозумний, необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузді, позбавлені розумного… … Український тлумачний словник
зухвалість — лості, ж. 1) Властивість за знач. зухвалий. 2) Зухвалий учинок … Український тлумачний словник
іудин — (ю/дин), а, е: •• Іу/дине (ю/дине) пле/м я (порі/ддя і т. ін.) лайл., зневажл. про зрадників. Іу/дин (ю/дин) поцілу/нок зневажл. а) лицемірний, нещирий поцілунок; б) учинок людини, яка облесливістю приховує свою зраду … Український тлумачний словник
капость — і, ж., розм. 1) Поганий, підступний, шкідливий учинок. || Прикрість, неприємність. •• На ка/пость на шкоду, на прикрість. 2) тільки одн. Про кого , що небудь погане, шкідливе … Український тлумачний словник